Вища рада правосуддя: сформувати ВККСУ можливо лише після внесення змін до законодавства

10 березня спливає термін формування конкурсної комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ). Вища рада правосуддя, яка за законом має затвердити склад цієї комісії, вже двічі відкладала дату її створення. Втім, ВККСУ не сформована. 

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

7 листопада 2019 року набрав чинності Закон України № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування». Із того моменту повноваження всього складу ВККСУ відповідно до вимог зазначеного Закону були припинені, як і існування цього важливого органу суддівського врядування в цілому. Між тим, без діючої ВККСУ, яка відповідає за добір кандидатів на суддівські посади та кваліфікаційне оцінювання суддів, неможливо заповнити вакансії в судах, кількість яких вже сягає близько двох тисяч. Через брак суддів справи у судах чекають на вирішення роками. Це фактично позбавляє громадян України доступу до правосуддя.

ЯКИМ ЧИНОМ ФОРМУЄТЬСЯ ВККСУ? 

Згідно з новим Законом до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України входять 12 членів, яких за результатами конкурсу призначає Вища рада правосуддя (ВРП). Для цього ВРП має затвердити положення про проведення конкурсу та персональний склад конкурсної комісії. 10 грудня 2019 року ВРП затвердила Положення про проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і оголосила про початок конкурсу до складу ВККСУ, який призначила на 26 грудня 2019 року. У конкурсі виявили бажання взяти участь 189 кандидатів. Однак у відведений Законом 90-денний термін конкурс з відбору членів ВККСУ не відбувся, тому ВРП була змушена продовжити його до 5 лютого, а потім – до 10 березня. 

ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ПРОВЕДЕННЮ КОНКУРСУ ДО ВККСУ?

Оцінювати кандидатів до нової ВККСУ має конкурсна комісія, яка згідно із Законом № 193-IX складається із шести членів: трьох представників Ради суддів України і трьох міжнародних експертів.

Квота іноземних представників у конкурсній комісії відповідно до Закону має складатися із числа експертів, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції, до складу Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ). Тобто йдеться про ті самі організації, що делегували своїх представників до ГРМЕ, яка у 2018 році брала участь у доборі членів Вищого антикорупційного суду України.

Тоді іноземних експертів запропонували п’ять міжнародних організацій – Рада Європи, Європейський Союз, Європейське бюро боротьби з шахрайством (OLAF), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD).

ВРП звернулася до них із пропозицією делегувати міжнародних експертів до складу конкурсної комісії відразу після оголошення конкурсу з добору членів ВККСУ – 12 грудня 2019 року. Однак відповідей не отримала.

Не виявила наміру брати участь у створенні конкурсної комісії й жодна із дванадцяти міжнародних організацій, з якими Україна працює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів. До цих організацій згідно з переліком, наданим ВРП Міністерством закордонних справ України, Вища рада правосуддя також зверталася з відповідним проханням.

Таким чином, незважаючи на всі зусилля ВРП, конкурсна комісія з добору кандидатів до складу ВККСУ не була сформована.

ЯКИЙ ВИХІД ІЗ СИТУАЦІЇ?

Закон № 193-IX не передбачає випадків, коли міжнародні організації не подають пропозицій щодо представників у конкурсній комісії, відповідно і не визначає дії ВРП у такому разі. Тобто проведенню конкурсу перешкоджає відсутність чітко прописаних законодавчих процедур.

Про те, що Закон № 193-IX недосконалий і це може унеможливити його виконання, національні і міжнародні експерти заявляли ще до ухвалення документа (законопроекту № 1008). Зокрема, координатор сектору верховенства права та боротьби з корупцією Представництва Європейського Союзу в Україні Манфредас Лімантас піддав критиці передбачений законопроектом механізм залучення міжнародних експертів, вказавши на стислі часові межі для їхнього відбору та недостатньо визначені умови роботи. 

Серйозні зауваження до законопроекту висловлювала і Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич. Комітет Міністрів Ради Європи вказав, що зміни, внесені до законодавства Законом № 193-IX, були прийняті без достатніх консультацій із відповідними судовими органами і організаціями та без ретельного аналізу їхніх наслідків, зокрема для незалежності та ефективності судової влади.

До того ж, негативним був і висновок Венеційської комісії щодо цього Закону.

Отже, єдиним шляхом врегулювання ситуації є внесення змін до Закону № 193-IX, які б враховували критичні зауваження вітчизняних та міжнародних експертів та врегульовували питання формування конкурсної комісії з відбору членів ВККСУ. 

Читайте нас у Telegram

Читайте нас у Facebook

Джерело: Прес-центр судової влади України