Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Анатолій Марцинкевич,
суддя Апеляційного суду Хмельницької області у відставці,
кандидат юридичних наук
523 — саме така кількість справ та матеріалів припадає пилом в Новоушицькому районному суді Хмельницької області, в якому вже 14 місяців не здійснюється правосуддя через відсутність суддів, котрі мали б повноваження слухати справи. Цей суд — не перша, а можливо, й не остання судова установа на Хмельниччині, яка стикнулася з проблемою кадрового голоду та позбавлення громадян права на доступ до правосуддя.
Майже два роки тому, в серпні 2017-го, в Старосинявському районному суді Хмельницької області запанувала тиша: в єдиної судді, яка на той час працювала в установі, закінчилися повноваження, а дві посади були вільними у зв’язку з тим, що досить довго не оголошувався конкурс на зайняття вакансій у місцевих судах.
Утім, відсутність у згаданому судді суддів ніяк не означала, що громадяни не звертатимуться до нього за захистом своїх прав. Так, у період, коли в Старосинявському районному суді не здійснювався розгляд справ (робота суду поновилася лише в липні 2018 року завдяки тому, що до нього на один рік була тимчасово переведена суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області), до установи надійшло 287 справ у порядку кримінального судочинства та 589 справ про адміністративні правопорушення. Всі ці справи були передані до Апеляційного суду Хмельницької області (зараз — Хмельницький апеляційний суд) для визначення підсудності.
Однак закон не передбачає можливість передачі адміністративних та цивільних справ для розгляду в інші суди. Тому за річну перерву в діяльності у Старосинявському районному суді накопичилося 222 цивільні справи та 7 адміністративних справ. Протягом цього часу мешканці району не могли вирішити, зокрема, спори про спадкове право (у період «судового затишшя» надійшла 41 така справа), спори, що виникають з договорів (47).
Крім того, повисло у повітрі 48 сімейних спорів: люди не могли розлучитися (справ про розірвання шлюбу налічувалося 26), стягнути аліменти (17 справ). Тривалий час невирішеними залишалися й питання щодо позбавлення батьківських прав (4 справи), щодо встановлення батьківства (одна справа) тощо.
У липні 2018 року всі ці 229 справ (222 цивільні та 7 адміністративних) отримала відряджена суддя. А вже у вересні того ж року відповідно до указу Президента України на посаду була призначена та суддя, повноваження якої закінчилися в серпні 2017-го. Утім, незабаром строк тимчасового переведення судді закінчується, і в Старосинявському районному залишиться працювати одна суддя.
Не минуло й року з тих пір, як Старосинявський районний суд поновив розгляд справ, та історія з призупиненням вершіння правосуддя повторилася в іншому суді Хмельниччини — Новоушицькому районному суді. Так, у серпні 2017-го в одного із суддів закінчився строк повноважень, а інша суддя у травні 2018 року пішла в щорічну відпустку, відразу після цього — у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, а потім — у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
У цій ситуації запроваджений законодавцем «рятівний» інститут відрядження не допоміг: більш ніж за рік ніхто з суддів не був тимчасово переведений до Новоушицького районного суду. Суддя, в якого закінчився строк повноважень, 14 червня 2019 року отримав рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для призначення на посаду, але досі ще не призначений.
Тим часом, відповідно до даних станом на 9 липня 2019 року, в суді припадає пилом 523 справи та матеріали в порядку цивільного та адміністративного судочинства (ще 885 кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення були направлені до Хмельницького апеляційного суду для визначення підсудності).
Чекають свого вирішення, зокрема спори: про спадкове право — 113, що виникають із сімейних правовідносин — 93 (про розірвання шлюбу — 66, про стягнення аліментів — 20, про позбавлення батьківських прав — 2, про встановлення батьківства — 1 тощо), що виникають з договорів — 84, про право власності — 13 та інші.
На цьому історії «судів без суддів» не закінчуються. Їх ще багато, і крапка в багатьох з них не поставлена. Чекаючи на розв’язку історій про «перерване правосуддя», уже сьогодні можна сказати: тривалої паузи в розгляді справ як у Новоушицькому районному суді Хмельницької області, так і в інших «спорожнілих» судах України можна було б уникнути, якби органи, відповідальні за кадрове наповнення судів, вчасно взялися за вирішення проблем храмів Феміди, які з певних причин залишилися без суддів.
Звичайно, можна сподіватися, що завдяки хоч і запізнілому, але нарешті оголошеному на початку липня 2019 року конкурсу до місцевих судів кадрова ситуація в судах поліпшиться. Час покаже, чи виправдаються ці надії, однак рани від призупиненого правосуддя ще довго не загоюватимуться, і громадяни продовжуватимуть розплачуватися за помилки, допущені згаданими органами. А ціна цих огріхів занадто висока — позбавлення права на доступ до правосуддя.