Питання безпеки не може бути єдиною підставою для визначення місця проживання дитини чи її повернення до України

Обговорюючи судову практику у справах щодо повернення дітей, які були евакуйовані з України з початком повномасштабного вторгнення, а також щодо визначення їхнього місця проживання, судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Ольга Ступак та Євген Синельников наголосили на тому, що безпекові питання не можуть бути єдиною підставою для прийняття рішення. В кожному окремому випадку необхідно зважати й на інші аспекти, зокрема на сімейні обставини, місцеперебування дитини, умови проживання, відвідування навчальних закладів, соціальні контакти та інше.

Таку думку було висловлено під час першої панельної дискусії «Система виявлення, підтримки та сприяння поверненню дітей з-за кордону після завершення воєнних дій», яка відбулася в межах національного круглого столу «Діти, евакуйовані за кордон: шлях додому», присвяченому захисту прав дітей.

Євген Синельников розповів, що зараз у національних судах є певні процесуальні труднощі щодо розгляду цієї категорії справ, водночас пріоритетним залишається забезпечення найкращих інтересів дитини. Наприклад, як і раніше, орган опіки та піклування, який розміщений в Україні, має подати до суду письмовий висновок щодо результатів обстеження умов місця проживання батьків або інших осіб, які просять про повернення дитини, а також навчання, розвитку, оточення, взаємовідносин дитини з кожним із батьків тощо. Разом з тим аналогічні відомості подає інший з батьків, з яким проживає дитина поза межами України. Сімейна ситуація, зокрема й умови, у яких дитина опиниться на території України, мають розглядатися комплексно, і рішення суду має відповідати найкращим інтересам дитини. Безпековий фактор є одним із ключових на сучасному етапі, підлягає оцінюванню разом з іншими обставинами у справі. Система правосуддя прислухається до дітей, отже суд заслуховує думку дитини (коли вона має можливість її висловити: як правило, починаючи зі шкільного віку) стосовно її бажання проживати з одним із батьків.

Суддя також повідомив, що, за даними Міністерства юстиції України, суди країн Європейського Союзу вирішили низку спорів щодо повернення дітей, які знайшли прихисток на території вказаних держав. Ухвалено чотири судові рішення про повернення дітей, зокрема з Польщі та Німеччини, до України (м. Вишневе, м. Ужгород). В 11 справах відмовлено в поверненні дитини, головними чином з посиланням на безпекові питання. П’ять справ завершилися затвердженням судом (Німеччина, Швейцарія, Польща) мирових угод, які, серед іншого, передбачають, що дитина залишатиметься проживати з матір’ю за кордоном до припинення в Україні воєнного стану, після чого мати з дитиною повернуться в Україну.

Про розгляд справ про повернення дітей до України за умовами Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей розповіла Ольга Ступак. Вона згадала, що більшість висновків сформульовано Верховним Судом у справах, які були розпочаті до повномасштабного вторгнення. Доповідачка також акцентувала на тому, що до дітей, які були евакуйовані за кордон, зараз не можуть застосовуватися норми цієї Конвенції про повернення.

«Дітей, які виїхали за кордон під час евакуації з одним із батьків чи в супроводі когось із родичів, зараз не можна кваліфікувати як незаконно переміщених на територію іноземної держави», – пояснила суддя та навела приклад однієї зі справ, розглянутої іноземним судом. Крім того, вона розповіла про висновок ВС (розгляд було розпочато до повномасштабного вторгнення) у справі № 613/1185/19 від 17 серпня 2022 року, у якому було вказано, що з огляду на зміст Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей для прийняття рішення про повернення дитини потрібно встановити країну постійного місця проживання дитини до незаконного переміщення та зважати на те, що юрисдикція суду цієї країни зберігається до того моменту, доки дитина не набуває постійного місця проживання в іншій державі. Тож навіть щодо таких спорів зберігається юрисдикція національних українських судів.

На думку Ольги Ступак, це рішення може бути застосоване судами після завершення війни, коли постане питання про повернення евакуйованих дітей до України й уже не буде підстав для їх перебування в інших країнах з метою тимчасового захисту. Тобто національні суди зможуть вирішити спір на території України з подальшою легалізацією його для виконання на території держави, де фактично перебуває дитина.

Захід організовано БФ «Право на захист» за підтримки міжнародної неурядової організації «Save the Children» і за фінансової підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA).

Відеозапис круглого столу доступний за посиланням: https://is.gd/knzOlH.

Фото надано організаторами заходу.

Джерело: Верховний Суд