Що таке медіація і як вона реалізовується

Виникнення конфліктних ситуацій спонукує суспільство знаходити шляхи їх вирішення. Серед можливих варіантів подолання конфлікту і процедура медіації, яка все частіше використовується в Україні. Її суть полягає в участі посередника, який допомагає сторонам конфлікту налагодити  процес комунікації, проаналізувати ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли знайти той варіант рішення, який може задовольнити інтереси всіх учасників.

Отож, що таке медіація і в чому особливість цієї процедури, роз'яснює заступник начальника відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги Регіонального центру з надання БВПД у місті Києві Кирило Валько.

Перш за все, варто зазначити, що регулює цей процес, визначає права і обов’язки сторін та формулює головні поняття Закон України «Про медіацію» (далі - Закон), який набрав чинності 15 грудня 2021 року.

Так, відповідно до нього, медіація – позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт чи спір шляхом переговорів.

Особливості процедури медіації

Медіація може запроваджуватися для запобігання виникненню конфліктів чи спорів у майбутньому або врегулювання будь-яких конфліктів, у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях заради примирення потерпілого з підозрюваним чи обвинуваченим. Медіація може бути проведена до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або під час досудового розслідування, судового, третейського, арбітражного провадження, або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу.

Важливо, що медіація проводиться за взаємною згодою сторін медіації з урахуванням принципів добровільності, конфіденційності, нейтральності, незалежності та неупередженості медіатора, самовизначення та рівності прав сторін медіації.

Медіатором, відповідно до статті 9 Закону, може бути фізична особа, яка пройшла базову підготовку медіатора в Україні або за кордоном.

В свою чергу, медіатором не може бути особа, яка має судимість, або цивільна дієздатність якої обмежена, або недієздатна особа.

Крім цього, можуть встановлюватися додаткові вимоги щодо медіаторів, такі як наявність спеціальної підготовки, практичного досвіду чи освіти. Їх мають право встановлювати сторони медіації, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та підпорядкування, громадські об’єднання, об’єднання медіаторів та суб’єкти, що забезпечують проведення медіації.

Порядок здійснення медіації

Медіація проводиться медіатором з дотриманням вимог закону, договору про проведення медіації, правил проведення медіації та норм професійної етики медіатора.

Перед початком проведення процедури медіатор або суб’єкт, що забезпечує проведення медіації, здійснює підготовчі заходи із сторонами наявного або можливого конфлікту чи спору, разом або окремо, для з’ясування можливості проведення медіації для врегулювання чи попередження конфліктної ситуації.

Потому, після підписання договору з медіатором, відбувається виявлення інтересів кожного учасника конфлікту та з’ясування потреб, що приховані за виявленими інтересами.

Далі, працюючи зі сторонами конфлікту, відпрацьовуються всі можливості для вирішення спору.

У момент, коли знайдений варіант, який підходить обом сторонам конфлікту, підписується угода, яка містить чіткий план виходу з конфліктної ситуації з вказаними часовими рамками та розподілом відповідальності між учасниками конфлікту.

В якому разі медіація може бути припинена

Відповідно до норм законодавства медіація припиняється:

• у разі укладення сторонами медіації угоди за результатами медіації, в якій визначаються узгоджені сторонами медіації зобов’язання, способи та строки їх виконання, а також наслідки їх невиконання або неналежного виконання, а також інші умови, визначені сторонами медіації.
• у випадку закінчення строку проведення медіації та/або дії договору про проведення медіації;
• у разі відмови хоча б однієї із сторін медіації або медіатора (медіаторів) від участі в медіації;
• у випадку визнання сторони медіації або медіатора (медіаторів) недієздатною особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена;
• у разі смерті фізичної особи, яка є стороною медіації, або ліквідації юридичної особи, яка є стороною медіації;
• в інших випадках відповідно до договору про проведення медіації та правил проведення медіації.

Джерело: Координаційний центр з надання правової допомоги