Не має значення, ким є платник аліментів: обов’язок щодо утримання дитини є пріоритетним – суддя КЦС ВС Ірина Воробйова

«На сьогодні немає спрощеної чи пришвидшеної процедури опіки або усиновлення під час війни. Вони здійснюються на загальних підставах, з урахуванням норм чинного національного законодавства. Будь-яке зловживання може нашкодити найкращим інтересам дитини й порушити їх, тому важливою є ретельна перевірка кандидатів та статусу дитини, яку бажають усиновити чи над якою хочуть узяти опіку», – зауважила суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ірина Воробйова під час вебінару «Актуальна практика Верховного Суду з питань розгляду сімейних спорів в умовах воєнного стану».

Лекторка також нагадала про те, що, аби не допустити зловживання усиновленням з метою уникнення мобілізації та можливості виїзду чоловіків за кордон процедура опіки чи усиновлення повинна відбуватися з урахуванням положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Водночас суддя звернула увагу на особливості позбавлення батьківських прав в умовах воєнного стану. Ця процедура є крайнім заходом впливу на батьків, які поїхали за кордон та не цікавляться життям і безпекою своїх дітей, однак інколи це єдиний можливий варіант захисту найкращих інтересів дитини. Також вона розповіла про зміни, які відбулися в українському законодавстві з початку повномасштабного вторгнення.

Спори, що стосуються позбавлення чи поновлення батьківських прав, оспорювання батьківства, – це категорія справ, яка завжди цікавить суспільство, тож Ірина Воробйова навела кілька відповідних прикладів із судової практики Верховного Суду. Частина таких справ була розглянута до 24 лютого 2022 року, а інші – вже після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Крім того, вона нагадала про огляд судової практики КЦС ВС, опублікований на офіційному вебсайті ВС.

Окремо обговорили й можливість урахування думки дитини під час розв’язання питання про визначення її місця проживання.

«Попри дію воєнного стану суди продовжують розглядати справи про утримання дітей, а за їх результатами ухвалюють відповідні рішення. При цьому не має значення, ким є платник аліментів: обов’язок щодо утримання дитини є пріоритетним, а сплата аліментів здійснюється з усіх доходів грошового забезпечення, крім тих, що мають тимчасовий чи разовий характер», – пояснила суддя, розповідаючи про стягнення аліментів із військовослужбовців. Також вона проаналізувала законодавчі зміни, які стосуються цього виду виплат, зокрема звернувши увагу на Закон України «Про внесення змін до розділу ХІІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження”» від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ (набув чинності 25 березня 2022 року) та на Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» від 15 березня 2022 року № 2138-IX (набув чинності 20 березня 2022 року).

Зосередившись на судовій практиці Верховного Суду, Ірина Воробйова висвітлила обставини, які можуть чи не можуть впливати на визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини (ст. 183 СК України) або у твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України). Наприклад, успадковане та отримане в дар майно не є доходом, який ураховується при визначенні розміру аліментів (справа № 682/1277/20). Під час лекції розглянули й нетипові справи, коли суд дійшов висновку, що відмова матері від дитини в пологовому будинку та невиконання обов’язку щодо її утримання є підставою для стягнення аліментів на користь дитини, а також відшкодування завданої їй моральної шкоди (справа № 2-3897/10). Окрім цього, варто звернути увагу на випадки додаткових витрат на дитину, як-от оплата наданих послуг з організації вступу до вищих навчальних закладів для здобуття професійної освіти, підготовка документів для поїздки на навчання, вступ до навчального закладу за кордоном та консультації із цих питань. Усе це вважається особливими обставинами, стосовно яких передбачено стягнення додаткових витрат із батьків на утримання дитини відповідно до положень ст. 185 СК України. Детальніше з практикою КЦС ВС у справах щодо призначення, зміни, стягнення аліментів можна ознайомитися в огляді.

Окремо обговорили й випадки зміни розміру аліментів, а також сплату аліментів фізичними особами – підприємцями та безробітними.

«Закон не виділяє безробіття як обставину, за якої аліменти можуть не стягуватися або не сплачуватися. Незалежно від того, коли та з якої причини платник втратив роботу, обов’язок сплати аліментів за ним залишається», – констатувала доповідачка й пояснила, з яких саме доходів можуть стягуватися аліменти в такому разі.

Важливим Ірина Воробйова назвала висновок ВС у справі № 288/39/20, яка стосувалася визначення місця проживання дитини: «Проживання батьків за однією адресою не є підставою для відмови у задоволенні позову про визначення місця проживання дитини (дітей) разом з одним із них».

Серед проблем, які можуть виникати під час розгляду справи в умовах воєнного стану, – повідомлення учасникам справи, які виїхали за межі України, про дату, час і місце засідання та визначення формату їхньої участі в ньому. Нині чимало сімейних спорів із такою категорією учасників стосуються визначення місця проживання дитини, яка перебуває за кордоном, чи розірвання шлюбу.

Також судді часто стикаються зі справами про поділ пошкодженого, зруйнованого майна або такого, що залишилося на тимчасово окупованій території. У такому разі всі пошкодження майна внаслідок ведення воєнних дій мають бути офіційно зафіксовані актом обстеження, який видає міська влада чи військова адміністрація. При цьому зруйноване вщент житло не може бути об’єктом поділу, оскільки майно, якого немає, не може бути поділене. А поділ пошкодженого майна відбувається з урахуванням оцінки залишкової вартості на момент обстеження.

Насамкінець суддя розповіла про встановлення фактів реєстрації смерті й народження на окупованих територіях та про особливості розгляду спадкових спорів під час дії воєнного стану.

З презентацією Ірини Воробйової можна ознайомитися за посиланням – https://cutt.ly/YB0zG1V.

Захід організовано інформаційним агентством Ліга Закон. Запис можна переглянути тут.

Джерело: Верховний Суд