Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суд розглянув справу за позовом агрофірми до ТОВ про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою та задовольнив його. Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, за якою було відкрито апеляційне провадження. Позивач надав відзив. Згодом відповідач відмовився від апеляційної скарги.
Позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі понад 20 тис. грн. Апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви, покликаючись на те, що в ЦПК України не передбачено можливості ухвалення додаткового судового рішення в разі постановлення ухвали про закриття апеляційного провадження. Позивач подав касаційну скаргу, у якій просив задовольнити його вимоги про відшкодування судових витрат, та акцентував на неоднаковому підході судів при вирішення цього питання.
Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу задовольнила, ухвалу апеляційного суду скасувала і стягнула з відповідача витрати на професійну правову допомогу, понесені позивачем.
При цьому ВП ВС констатувала, що відповідно до ЦПК України звернення з апеляційною скаргою є реалізацією стороною принципу забезпечення права на апеляційний перегляд справи та принципу диспозитивності, тобто права на відмову від апеляційної скарги. Водночас ЦПК України передбачає загальний принцип відшкодування судових витрат.
ВП ВС наголосила, що подання апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження вимагає від інших учасників справи вчинення дій на захист своїх інтересів і спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності апеляційної скарги. Надання відзиву на апеляційну скаргу є реалізацією принципу змагальності сторін.
Тому в разі закриття апеляційного провадження мають бути враховані судові витрати, які понесли інші учасники справи у зв’язку зі зверненням сторони з апеляційною скаргою та відкриттям апеляційного провадження.
У такому випадку в апеляційного суду відсутня необхідність обґрунтовувати добросовісність чи недобросовісність особи, яка подала апеляційну скаргу, оскільки така особа реалізує своє право на апеляційний перегляд судового рішення, однак самостійно прийняла рішення про відмову від апеляційної скарги, усвідомлюючи наслідки такої відмови (унеможливлення для цієї особи апеляційного перегляду судового рішення).
Отже, у разі закриття апеляційного провадження відсутні будь-які обставини, які б унеможливлювали або нівелювали загальний принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Постанова Великої Палати ВС від 8 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/104769594.
Джерело: Верховний Суд