ВРП надала консультативний висновок щодо законопроєктів, які стосуються оформлення електронних примірників судових рішень

Вища рада правосуддя затвердила консультативний висновок щодо законопроєктів «Про внесення змін до Законів України «Про доступ до судових рішень» та «Про електронні довірчі послуги» щодо оформлення електронних примірників судових рішень» (№ 6377) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оформлення електронних примірників судових рішень» (№ 6377-1).

Законопроєктом № 6377 пропонується до повного переходу на електронний документообіг у сфері правосуддя надати судді можливість делегувати своєму помічнику право підписання електронного примірника судового рішення в автоматизованій системі діловодства суду кваліфікованим електронним підписом та надсилання рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень за умови попереднього підписання суддею судового рішення в паперовій формі. Альтернативним законопроєктом передбачено наділення помічника судді повноваженнями за дорученням судді підписувати електронний примірник судового рішення власним кваліфікованим електронним підписом.   

Вища рада правосуддя висловила щодо законопроєктів низку зауважень.

Зокрема наголосила, що чинним процесуальним законодавством не передбачено можливості делегування помічнику судді повноважень судді щодо підписання рішення суду, оскільки це є обов’язком, повноваженнями та прерогативою судді (суддів), який (які) розглядає (розглядають) справу.  

Суддя несе персональну відповідальність за судові рішення, які приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті. Передбачена відповідальність саме судді за безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

У Висновку Консультативної ради європейських суддів зазначено, що помічники суддів мусять підтримувати, а не замінювати суддів у виконанні ними своїх функцій.

ВРП звернула увагу, що у випадку ухвалення законопроєкту окрім використання кваліфікованого електронного підпису судді, помічнику судді буде надано доступ до особистих пароля та логіна судді в  автоматизованій системі документообігу суду, які він буде використовувати  для входу в систему, зокрема, з метою підписання рішення та надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень. Існує ризик, що помічник судді може використовувати ці дані не лише з метою виконання доручення судді, що може зашкодити авторитету правосуддя. Крім того, відповідальність помічника судді за відповідність електронного примірника судового рішення рішенню, яке було ухвалене в нарадчій кімнаті та підписане суддею в паперовій формі, законопроєктами не передбачена.

У консультативному висновку зазначено, що передбачена нормами альтернативного законопроєкту № 6377-1 можливість підписання помічником судді судового рішення в електронній формі власним електронним підписом призведе до існування рішення суду в електронній та паперовій формах з підписами різних осіб: судді – в паперовій формі та помічника судді – в електронній формі, що суперечить засадам здійснення судочинства в Україні.

У ВРП зазначили, що законодавча ініціатива не узгоджується з нормами чинного законодавства.

Водночас члени Ради акцентували, що враховуючи надмірне навантаження суддів, кадровий голод та інші об’єктивні чинники, які можуть заважати вчасному внесенню до ЄДРСР виготовленого та підписаного повного тексту судового рішення, доцільним є закріплення на законодавчому рівні права судді уповноважувати свого помічника на здійснення окремих функцій, пов’язаних із виготовленням та технічним оформленням судового рішення. З необхідністю врегулювання цього питання на законодавчому рівні також погоджується Рада суддів України.

За результатами аналізу законопроєктів, Вища рада правосуддя звернула увагу парламентарів на необхідність врахування під час їх доопрацювання зауважень та застережень, наведених у консультативному висновку.

Джерело: Вища рада правосуддя