Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
18 вересня 2020 року Пленум Верховного Суду вирішив звернутися до Конституційного Суду України з поданням про офіційне тлумачення норми Основного Закону України (ч. 1 ст. 105) щодо можливого притягнення Президента України до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, вчинене під час виконання ним повноважень.
Як зазначив доповідач з цього питання − суддя Великої Палати Верховного Суду Леонід Лобойко, відповідно до ч. 1 ст. 105 Конституції України Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень. Але в Основному Законі України не конкретизовано, в чому саме полягає його недоторканність і це необхідно розтлумачити для належного рівня правового захисту Президента і з’ясувати наявність у нього посадово-функціонального імунітету.
За словами судді Великої Палати ВС, у 2003 році КСУ в рішенні у справі щодо недоторканності та імпічменту Президента України (№ 19/рп2003) надав офіційне тлумачення цьому положенню, але в «кримінальному аспекті». Зокрема, КСУ дійшов таких висновків: право недоторканності Президента України є органічною складовою його конституційного статусу, що має на меті забезпечення умов для реалізації покладених на нього повноважень. З огляду на зміст повноважень Президента України він потребує належного рівня правового захисту. Право недоторканності Президента України не може бути скасоване, призупинене або обмежене шляхом порушення проти нього кримінальної справи і переслідування у порядку кримінального судочинства. Крім того, Президента України протягом строку обіймання цієї посади не можна притягнути саме до кримінальної відповідальності і можна усунути з посади лише на підставі конституційної процедури імпічменту.
«Питання про те, чи можна Президента України притягнути до адміністративної відповідальності, Конституційний Суд України не розглядав», – наголосив Леонід Лобойко.
Разом із тим, як зауважив доповідач, Президент України є суб’єктом окремих адмінправопорушень. Так, він підпадає під дію антикорупційних вимог, заборон та обмежень, порушення чи недотримання яких є підставою для притягнення його до адмінвідповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією. Тому правоохоронні органи складають протоколи про вчинення Президентом України адмінправопорушень, які надсилаються на розгляд судів.
«Суб’єкти, які мають право накладати адміністративні стягнення, потребують чітких орієнтирів щодо того, чи притягнення до адміністративної відповідальності Президента України перешкоджає реалізації покладених на нього повноважень і чи не знижується рівень його правового захисту», – зазначив суддя ВП ВС.
Джерело: Верховний Суд
_03_03.png)
